Мій край – моя історія жива

Мета: розширити знання учнів про історію становлення незалежності України, державні символи, про відомих земляків; виховувати патріотичні почуття.

Обладнання: карта України, Конституція України, зображення герба, запис Гімну України, портрети відомих українців, зображення найвизначніших природних явищ, роботи дітей, чисті аркуші паперу, олівці.

Учень.

Одна Батьківщина, і двох не буває.

Місця, де родилися, - завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знає в житті.

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весну несуть,

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни течуть.

Тут кожна травинка і кожна билинка

Вигойдують мрії на тонких вітрах.

Під вікнами мальви, в саду – материнка,

Оспівані щедро в піснях.

Пам’ятаймо, чиї ми сини,

Коли будні на серці чи свято,

Знову бачиться із давнини

Україна – зажурена мати.

І зруйнована бачиться Січ,

Де мій пращур лежить серед поля,

А йому похилилась довіч,

Наша ненька, немов  та тополя.

Вчитель. У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна виплекала Запорізьку Січ, славетну Києво-Могилянську Академію, виколисала велетнів сили і духу – таких як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський. Цей перелік, можна продовжити й іменами наших сучасників, які примножують славу Батьківщини-красуні.

Ми українці від Тараса,

Мазепи й Сковороди...

Було сліз більше, ніж води.

Нас голодом не раз морили,

І в очі населяли страх.

Та наші мовчазні могили

Куди не глянь – по всіх світах....

Тут українські юнаки

За Україну полягли в страшну годину,

Тут розпинали не Христа

Тут розпинали Україну.

Так їх багато полягло

За честь, за волю, України,

Щоб вільно, радісно жилось

На цій землі онуку й сину.

Вчитель. 24 серпня 1991 року Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежності України. А 1 грудня Акт було підтверджено Всеукраїнським референдумом. Ці історичні кроки визначили волю українського народу, його право на самовизначення, передбачене Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами.

Учень.

Святковий день – двадцять четверте серпня,

Так хочеться усмішок і пісень.

Віднині Україна незалежна.

Запам'ятайте, люди, світлий день!

Здійснилась давня заповітна мрія,

Бажання і надія поколінь.

Це почуття свободи серце гріє

І піднімає думи височінь.

Давайте ж станемо пліч-о-пліч, всі народи,

Щоб славу України відродить.

Щоб дружно жити, в радості і згоді,

Ми України сестри і брати

Учень. Україна – одна з найбільших європейських держав, її площа – 603,7 тис. км². Із заходу на схід вона простягається на 1316 км, а з півночі  на південь – на 839 км.

Під рідним небом жайворон співа,

Я радий знати тих пісень слова.

Я слухав, чув: співала та пташина

Одне святеє слово: Україна.

На ріднім полі шепчуть колоски.

Я радий знати тихі їх думки.

Я слухав, чув, як кожна колосина

Шептала тихо слово «Україна».

Учень. Населення України становить близько 46 мільйонів чоловік. Багато українців живуть в інших країнах світу.

У ріднім краю зелен-гай шумить.

Я знати радий, про що він мріє-снить.

Я слухав, чув, як кожна деревина

Шуміла ніжно слово «Україна».    

Вчитель. Кожна держава, маючи свою історію, має й свої історичні святині: герб, прапор, гімн. У 20-ій статті Конституції України зазначено: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України».

Герб держави символізує мир, творчу працю, спорідненість поколінь. Є близько 40 версій про походження тризуба. З деякими нас познайомлять наші учні (виступи-проекти учнів).

Державний Прапор символізує суверенітет. Синій і жовтий кольори стяга – означають чисте, мирне небо та пшеничне поле.

(Звучить Гімн України).

Вчитель. Слова національного гімну «Ще не вмерла Україна» написав в ХІХ столітті відомий український поет Павло Чубинський. А слова на музику поклав видатний композитор Михайло Вербицький.

Учень.

На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани…

Та тільки одна на землі Україна,

А ми її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть..

Та тільки одну батьківщину

Ми маєм…її Україною звуть.

Ігровий блок

Гра «Славетні українці».

На аркуші паперу записані прізвища відомих українців. Завдання: записати їх рід діяльності.

Гра «Най-най…».

Зараз ми дізнаємось про найбільше, найширше, найглибше, найнезвичайніше, чим багатий наш рідний край.

Кожна правильна відповідь – 1 бал.

• Найбільше місто України (Київ).
• Найбільша річка України (Дніпро).
• Найглибше озеро (Світязь на Волині).
• Найбільше озеро (Ялпуг в Одеській області).
• Найбільше море, що омиває Україну (Чорне).
• Найвища гора (Говерла в Карпатах).
• Найстаріше дерево (1300-річний дуб у Рівненській області).
• Найвище дерево (модрина заввишки 54 м в м. Рахові на Закарпатті).
• Найбільша тварина (зубр, маса якого перевищує 1 т, живе в Карпатах).
• Чемпіони з боксу (брати Кличко).
• Чемпіон зі стрибків із жердиною (С. Бубка)
• Найбільший літак («Мрія», АН-255)

Учень.

Що то, діти, за країна –

Неба синього блакить,

На ланах у серпні жито

Стиглим золотом блищить?

У якій, скажіть, країні

Клімат лагідний, м’який?

Бог відводить буревії,

Негаразди всіх стихій?

Люди мудрі, працьовиті

У країні тій живуть.

На чуже не зазіхають

І свого не віддадуть.

У якій іще країні

Так земля родить охоча?

Наче пісня солов’їна –

Мова ніжна і співоча?

Гори є і полонини,

Є моря, річки, ліси…

Загалом, то є країна

Невимовної краси!

Гордо, голосно, дитино,

Ти назви ім’я країни,

У якій, хвалити Бога,

Народився і живеш.

Їй дочкою є чи сином

І, коли ти підростеш,

Будеш їй творити славу,

Розбудовувать державу.

Отже, зветься ця країна,

Незалежна і єдина –

Наша ненька – Україна!