Урок 2. Колірні моделі

Мета: Продовжити знайомити учнів з основними поняттями комп’ютерної графіки. Дати поняття колірної моделі, принципів кодування кольору. Розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити логічні висновки. Виховувати культуру спілкування на уроці, інтерес до інформаційних технологій.

Програмне забезпечення: MS Office PowerPoint.

Матеріали до уроку: презентація «Колірні моделі».

Хід уроку

      I.            Організація учнів.

Вітання, перевірка присутніх на уроці, повідомлення теми уроку.

   II.            Актуалізація опорних знань.

1.     Перевірка заповнення таблиці по пунктах тривимірної та фрактальної графіки.

2.     Питання:

1)    Поясніть поняття «комп’ютерна графіка».

2)    В яких галузях людської діяльності використовують різні види комп’ютерної графіки.

3)    Назвіть переваги та недоліки растрової (векторної) графіки.

4)    Як зберігається та відтворюється растрове зображення?

5)    Як зберігається та відтворюється векторне зображення?

3.     На слайдах презентації демонструються різні види комп’ютерної графіки. Учням необхідно визначити, до якого виду вони належать.

III.            Мотивація навчальної діяльності.

На попередньому уроці ми з’ясували, що одним з важливих параметрів при збереженні та відтворенні зображень засобами комп’ютерної техніки є колір. Так, при збереженні растрового зображення кодується колір кожного пікселя, при збереженні векторних малюнків – колір ліній, контурів, заливки. На цьому уроці ми з’ясуємо як представлені кольори у комп’ютерній графіці.

IV.            Вивчення нового матеріалу.

Колір може бути представлений в природі, на екрані монітора, на папері. У усіх випадках можливий діапазон кольорів, або колірне охоплення (gamut), буде різним. Найширше охоплення – в природі, воно обмежується тільки можливостями людського зору. Частина з того, що існує в природі, може передати монітор. Частина з того, що передає монітор, можна надрукувати (наприклад, при поліграфічному виконанні погано передаються кольори з дуже низькою щільністю).

Величезний внесок у вивчення природи світла зробив Ісак Ньютон. Пропускаючи сонячне світло крізь скляну призму, він розклав його на колірні складові – спектр. З отриманого набору Ньютон виділив сім основних кольорів, які нам відомі як кольори веселки.

В основі вивчення параметрів та властивостей світла лежать закони Германа Ґрассмана. Один з цих законів визначає, що колір є тривимірним, тобто для його опису необхідні три компоненти. Для опису кольору необов’язково використовувати «суміш» інших кольорів. Можна використовувати інші величини, але їх обов’язково має бути три.

Колірна модель (колірний простір) – це спосіб представлення різних кольорів спектру у вигляді набору числових характеристик певних базових компонентів. 

Визначають три види комп’ютерних колірних моделей:

адитивна – ґрунтується на принципі додавання кольорів;

субтрактивна – ґрунтується на відніманні кольорів;

перцепційна – базується на принципах сприйняття кольору людським оком.