Опис системи роботи учителя інформатики

Кременчуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №17 «Вибір» імені М.Г. Неленя

Сімакової Олени Юріївни

з реалізації проблеми

«Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках інформатики»

В умовах інформатизації суспільства важливу роль у формуванні необхідних знань, умінь і навичок, а також якостей особи учня грає предмет інформатика. Одним з основних завдань шкільного курсу інформатики виступає формування в учнів уміння працювати з інформацією, розуміння питань адекватного вибору засобів і методів обробки інформації.

Одним із засобів рішення цієї задачі є створення на уроках інформатики таких умов, при яких в учнів формуються і задовольняються пізнавальні потреби. Педагог стимулює учня до саморозвитку, вивчає його пізнавальні потреби, створює умови творчої діяльності і тим самим формує пізнавальну активність учнів.

Існує досить багато робіт, присвячених проблемам формування і розвитку пізнавальної діяльності учнів, у тому числі і на уроках інформатики. Тому я поставила перед собою мету виробити власні методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках інформатики.

Для її вирішення я поставила перед собою наступні завдання:

1. Вивчити теоретичний і методичний матеріал присвячений цьому питанню;

2.   Досліджувати пізнавальні процеси учнів;

3.   Аналізувати діяльність учнів при виконанні різного роду завдань.

Об'єктом дослідження є пізнавальна діяльність школярів на уроках інформатики.

1.    Вивчення теоретичного і методичного матеріалу

1.1.          Аналіз актуальних досліджень і публікацій.

Проблеми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів вивчалися і досліджувалися психологами та педагогами у різних напрямах: теорія поетапного формування розумових дій (П.Я.Гальперін, Н.Ф.Тализіна); концепція розвитку мислення (В.В.Давидов, В.Ф.Паламарчук); взаємозв’язки навчання і розвитку особистості дитини (Л.С.Виготський); розвиток особистості школяра як суб’єкта пізнавальної діяльності (С.Д.Максименко); формування прийомів розумової діяльності та їх перенесення у нові ситуації (Н.О.Менчинська, Є.М.Кабанова-Мєллєр); урахування вікових особливостей розвитку особистості дитини (Г.С.Костюк); активізація пізнавальної діяльності (В.М.Осинська). Значним вкладом в педагогічну і психологічну науку є дослідження В. В. Давидова, П. Я. Гальперіна, Л. В. Занкова, Д. Б. Ельконіна, що виявили можливості значного підвищення активності школярів у навчально-пізнавальній діяльності. Психологічні аспекти даної проблеми висвітлені в працях Б. Г. Ананьєва, Д. Н. Богоявленського, Л. С. Виготського, П. Я. Гальперіна та інших. У психолого-педагогічній літературі переконливо показано, що правильно організована самостійна робота учнів на уроці сприяє значному підвищенню ефективності навчання, активізації навчально-пізнавальної діяльності (П. Я. Голант, М. А. Данилов, Н. Г. Дайрі, Б. П. Єсипов, та інші).

На основі аналізу згаданих робіт можна констатувати, що немає єдиного підходу до структуризації методів активізації розумової діяльності та прийомів навчальної діяльності, які необхідно опанувати учням у процесі навчання.

Проблема активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання інформатики до кінця не розв’язана, а це негативно відбивається на якості знань і умінь, розумовому розвиткові учнів у процесі навчання.

1.2.         Визначення поняття пізнавальної діяльності

Однією з найзначніших областей загального феномену «інтерес» виступає пізнавальний інтерес, який має особливе значення в шкільному віці. Оскільки саме в школі основною діяльністю стає пізнавальна, спрямована на вивчення системи знань в різних наукових областях.

Пізнавальний інтерес є сплавом, найважливішим для розвитку особистості, психічних процесів. У інтелектуальній діяльності, що протікає під впливом пізнавальних інтересів, використовую прийоми стимулювання:

! активний пошук;

! здогадку;

! дослідницький пошук;

! готовність до рішення задачі.

З метою формування здібностей школярів в процесі навчання поєдную предметно-пізнавальну і творчу діяльність учнів. Цілеспрямоване тренування гнучкості мислення, асоціативності, використання фантазії, інтуїції, уяви, дослідницьких методів навчання – усе це сприяє розвитку здібностей учнів.

Таким чином, для розвитку творчої і пізнавальної активності учнів організовую їх пізнавальну діяльність так, щоб орієнтувати учнів на самостійне або частково-самостійне отримання нової для них інформації.

1.3.          Активізація пізнавальної діяльності

Для формування і розвитку в учнів ключових компетенцій необхідно створювати педагогічні умови, які сприяють розвитку особистості дитини, у тому числі, підвищенню рівня її пізнавальної активності, яку треба розглядати як один з показників особового зростання учнів, що забезпечує підвищення якості освіти.